- відказати
- —————————————————————————————відказа́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відказати
Смотреть что такое "відказати" в других словарях:
відказати — див. відказувати … Український тлумачний словник
підказати — див. підказувати … Український тлумачний словник
підказати — див. підказувати … Словник синонімів української мови
підказати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відказаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відказати … Український тлумачний словник
підказ — у, ч. Дія за знач. підказати, підказувати … Український тлумачний словник
підказаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підказати. || підка/зано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
подиктувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Диктувати якийсь час. 2) діал. Продиктувати. || чим, перен. Обґрунтувати, підказати що небудь … Український тлумачний словник
порадити — джу, диш, док. 1) перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. || тільки кого. Наставити на добрий розум. ||… … Український тлумачний словник
пораяти — а/ю, а/єш і рідко пора/їти, а/ю, а/їш, док., кому, рідко кого і без додатка, діал. Дати пораду, порадити. || Допомогти радою, надати якусь допомогу в скрутних обставинах. || Підказати, до кого звернутися, кого, що обрати, узяти і т. ін. || у… … Український тлумачний словник
